/Files/images/2016/rmk/schen/2901/Как падать.jpg

Місячник знань з питань безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки в Жовтневій ЗОШ І-ІІ ступенів

З метою активізації профілактичної роботи щодо попередження загибелі та травмування дітей, навчання учнів правилам безпечної поведінки, з 10 листопада по 10 грудня в Жовтневій ЗОШ І-ІІ ступенів було проведено місячник знань з питань безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки.

Дітям сподобалися цікаві заходи: конкурс творчих робіт (твір, вірш) на тему «Діти проти надзвичайних ситуацій»; виступ команди ДЮП «І дорослий, і малий мусять пам’ятати: якщо сталася біда, 101 набрати»; відкритий урок із залученням працівника ДСНС Протасевича С.О.

А також учні 4-9 класів написали диктант «Героїчна професія рятувальника» та влаштували виставку малюнків.

/Files/images/2015/shkoli/jovtneve/1112/DSCF3720.JPG/Files/images/2015/shkoli/jovtneve/1112/DSCF3718.JPG /Files/images/2015/shkoli/jovtneve/1112/DSCF3723.JPG

Пам’ятка “Обережно гриби!”

/Files/images/_________________________________________________________________semnar_vchitelv_nmetsko___movi_____/Обережно гриби.jpg

Основні причини отруєнь:

• вживання отруйних грибів;

• неправильне приготування умовно їстівних грибів;

• вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

• вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння:

нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності

Щоб запобігти отруєння грибами, необхідно дотримуватися наступних правил:

• Не збирайте гриби:

- якщо не впевнені, що знаєте їх – якими б апетитними вони не здавалися;

- поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;

- невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення “бульба”, оточене оболонкою;

- з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослизлих;

- ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;

- “шампіньйони” та “печериці”, у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

• Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, – вони не завжди відповідають дійсності.

• Не куштуйте сирі гриби на смак.

• Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом – викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

• Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

• При обробці кип’ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

• Обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління.

• Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

• Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.

• Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд – також може статись отруєння.

• Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм.

• Гриби, які довго зберігалися, обов’язково прокип’ятіть 10-15 хвилин.

ДОТРИМАННЯ ЦИХ ПРОСТИХ ПРАВИЛ МОЖЕ ЗБЕРЕГТИ ВАШЕ ЗДОРОВ’Я І НАВІТЬ ЖИТТЯ


Як уникнути укусів змій та павуків

/Files/images/_________________________________________________________________semnar_vchitelv_nmetsko___movi_____/Безымянный.png

Щороку в Україні люди страждають від укусів отруйних змій та павуків. Здебільшого це реанімаційні випадки, які іноді стають летальними. Особливо небезпечними ці укуси є для дітей та хворих людей, імунітет яких ослаблений хронічними захворюваннями чи навіть складною формою нежиті.

Звичайно, протягом перших годин врятувати може сироватка, проте її немає навіть в обласних центрах, тож залишається лише попереджати людей про можливу небезпеку. Особливо з огляду на те, що з кожним роком кількість отруйних павуків зростає, розширюючи свою географію. За умов потепління клімату найнебезпечніший їх вид каракурт або «чорна вдова» раніше зустрічався тільки на півдні, а зараз вже дістався не лише Дніпропетровської, а й Кіровоградської області та південної частини Харківської.

Після укусів і павуків, і гадюк сироватку можна вводити протягом 1-2 годин, далі відбуваються незворотні процеси.

На території України представлено 13 видів змій, хоча й тут у спеціалістів є розбіжності. Деякі виділяють 5 видів, а дехто два з них вважають підвидами і виділяють 3 основних видів отруйних змій. Таким чином, неотруйних вужоподібних є 8 видів, до яких можна зарахувати медянку та різні види полозів (найбільший з них полоз жовтобрюх, який може сягати до 2,5 метрів, є найбільшою змією у Європі). З вужів на території України зустрічаються два види – водяний та звичайний.

Щоб розрізнити отруйних змій від неотруйних, треба на відстані зазирнути їм в очі. До речі, в більшості випадків наші змії – це денні види. По-перше, у них зіниця округла та (на відміну від гадюк) вертикально поставлена, як у кішки. По-друге, голова гадюки чітко відмежована від тулуба та має широку задню частина. По-третє, хоча гадюка має дуже велику варіабельність в забарвленні, в основному її класична форма – сіра або сіро-оливкова. Крім того, вона має зигзагоподібну смужку, яка проходить вздовж всієї спини.

Розміри гадюк рідко сягають більше одного метра (такої довжини можуть бути лише старі екземпляри), але переважно складають 60-70 см.

У нас багато видів полозів, які є неотруйними зміями, що в основному своїх жертв умертвляють шляхом удушення. Але у них є дуже агресивні елементи поведінки. На відміну від гадюк, які в більшості випадків намагаються зникнути, відповзти, заховатися, полози нападають, роблячи обманні рухи передньою частиною тіла, і не відступають перед людиною.

Щодо запобіжних заходів, то якщо людина вийшла на галявину, перед тим, як сідати, треба уважно оглянути це місце. Не торкатися руками, а взяти палицю і обережно обстукати ті предмети, на які ви хочете сісти. У більшості випадків отруйна змія, яка там може знаходитись, дасть вам дорогу, зникнувши з вашого поля зору.

Щодо медянки, то це фактично не отруйна змія, для людини вона не є небезпечною. Так, в неї є отруйні зуби, але вони розташовані в глибині пащі і щоб змія вкусила, їй треба глибоко в рот засунути руку.

Місця існування гадюк переважно обмежуються лісовими, лісостеповими або суто степовими ділянками на досить великій відстані від будинку. На відміну від вужів (з якими досить часто плутають гадюк), які завжди знаходяться біля води – і водяний, і звичайний. Причому звичайний вуж може харчуватися більш різноманітною їжею, а водяний на 95% їсть лише рибу.

Щодо так званих «вушок» у вужів, то у них може бути різноманітне забарвлення – від білого до кремового та жовтого. Проте у водяного вужа цих вушок може просто не бути, а його класичне забарвлення – сіре, сіро-оливкове або зеленкувате і з невеликим плямками, які розташовані у шахматному порядку.

У гадюк досить великі зуби - 12-15 міліметрів довжиною. Причому швидкість укусу сягає декількох доль секунди. Це, скоріше, не укус, а удар, причому пневматичний. Два зуби змії розташовані у верхній щелепі, коли гадюка кусає, вони виходять зі спеціальних мішечків. У верхній частині також є спеціальні залози, в яких і формується отрута. В принципі, коли гадюка кусає, іде різке скорочення м’язів і отрута із залоз виходить дуже швидко у зуби, які є всередині пустими. В більшості випадків, людина не встигає зреагувати. Отрута у гадюк білкова, при цьому уражається нервова, кровоносно-судинна та серцево-судина системи.

Взагалі поведінка більшості гадюк не є агресивною. Вони попереджають про своє знаходження близько від жертви, і втікають, якщо є куди. Укус відбувається лише тоді, коли людина або сіла на змію, або зчепила її чи придавила чимось. Дуже часто змії гріються у старих деревах, бо вони холоднокровні тварини, тож коли людина їх раптово лякає, тоді буде укус. В більшості випадків цей укус не смертельний.

Смертельними є тільки обмежена кількість випадків. По-перше, якщо це дитина, бо у неї імунітет ще не сформований, а основна дія цієї отрути - розкладаються кров’яні тільця.

Отрута може бути смертельною, коли людина хвора. Це може бути навіть нежить в складній формі чи якісь хронічні захворювання, коли послаблений імунітет. Дуже постраждати від укусу може дитина до 12 років. Також дуже небезпечно, коли укус відбувається в голову або шию.

Ознаками укусу є запаморочення та підвищення температури. До речі, якщо температура підвищується, – це добре, тому що отрута є білкової природи, а при денатурації білка, яка наступає при підвищенні температури, отрута буде розкладатися. Ознаками є також запалення лімфатичних вузлів, тому що отрута проникає достатньо глибоко. Отже всі застережні засоби, які існували до цього, наприклад, припалювання, надрізання та накладання джгутів вище місця укусу зараз визнані неефективними і, більше того, шкідливими.

При укусі, по-перше, треба знерухомити кінцівку, яка постраждала від укусу, щоб отрута якомога повільніше розходилася. По-друге, потрібно накласти лід, що також буде додатковим стимулом, щоб отрута в організмі не поширювалася. По-третє, накласти м’яку шину, але ні в якому разі не джгут. Джгут, особливо якщо від накладений на більше, ніж 1 годину, провокує некроз м’яких тканин. І, звичайно, треба якнайшвидше доставити людину в медичний пункт. Сироватка коштує дорого, більше того, вона є не у всіх населених пунктах, тому, якщо життю людини є загроза, треба діяти якнайшвидше.

Наскільки ефективним є відсмоктування отрути

Відсмоктування може бути ефективним при неглибокому проникненні зубів, тому що м’які тканини після укусу мають властивість злипатися, сходитися назад. З іншого боку, потрібно, щоб слизова ротової порожнини у людини, яка надає першу допомогу, була без ушкоджень. Можна сказати, що відсмоктування є одним з позитивних моментів першої допомоги, але він не є панацеєю.

В яких місцях треба бути особливо обережними

Вони можуть знаходитися в кущах, на лісових галявинах. В місцях біля води, як правило, гадюк не буде.

Яких ще отруйних тварин, плазунів, комах слід остерігатися

В Україні є три види отруйних павуків – це каракурт, тарантул і аргіопа. Аргіопа – це досить великий павук, смугастий жовто-чорного забарвлення. Розповсюджений в лісостепових та степових частинах, але у зв’язку з потеплінням клімату доходить уже до центральної частини України. Його отрута не смертельна, але укус дуже болючий.

Каракурт або «чорна вдова» є небезпечним для здоров’я людини, реєструються навіть летальні випадки. Небезпека в тому, що раніше він зустрічався тільки на півдні, а зараз за умов потепління цей павук уже зустрічається в лісостепу України. Десять років тому він переходив на територію Дніпропетровської області, зараз він уже дістався Кіровоградської та південної частини Харківської. Його небезпека в тому, щоб він дуже любить укриття і може ховатися у взутті, одязі, подорожує з різноманітною тарою, наприклад, овочами. Може зустрічатися на городах. Тому треба захищати своє тіло, коли ви працюєте на городі, не можна залишати відкритими ділянки, які знаходяться близько від землі.

Отрута тарантула менш агресивна проти організму людини, але укус також супроводжується лихоманкою. При чому якщо після укусу «чорної вдови» реакція організму (запаморочення, лихоманка, запалення лімфатичних вузлів, дуже сильний біль у м’язах, підвищення температури) наступає десь через півгодини, то після укусу тарантулу реакція відбувається одразу – сильний біль, слабкість, нудота.

Смертельним є укус тільки каракурта. Цей укус особливо небезпечний для людини менше 35-ти кілограмів, в решті випадків він дуже неприємний, викликає багато негативних проявів, але не є смертельним. Щодо тварин, то вівці та кози можуть померти одразу. У всіх випадках після укусу треба негайно звертатися до медичних закладів. Сироватка проти отрути каракурту надзвичайно дорога, і її можна знайти навіть не в усіх обласних санстанціях.

Кiлькiсть переглядiв: 1555

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.