Документ про здобуття повної загальної середньої освіти відтепер матиме назву — СВІДОЦТВО

Українські школярі отримуватимуть наступні документи:

–після завершення навчання у 4-му класі—свідоцтво про здобуття початкової освіти;

–після завершення навчання у 9-му класі—свідоцтво про здобуття базової середньої освіти;

–після завершення навчання у 11-му (12-му) класі та закінчення школи—свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.

Відповідну постанову прийнято під час засідання Кабінету Міністрів України 6 березня 2019 року.

Зазначені вище документипочнуть виготовляти з використанням шрифту Брайля, щоб вони стали доступні для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема з порушенням зору.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич пояснила: «Ми розпочали реформу Нова українська школа, у вересні 2019 року вже два класи— перший і другий— вчитимуться за новим стандартом, з підготовленими вчителями та у новому освітньому просторі. Ми інвестуємо в обладнання природничо-математичних кабінетів та формуємо мережу опорних шкіл для підготовки до реформи на наступних рівнях освіти. Однак є ціннісні речі, які також потрібно враховувати. Ще з радянських часів ми маємо атестат про повну загальну середню освіту, такого ж зразка документ діє в РФ, але в усіх цивілізованих країнах світу ця практика не поширена. Також документи мають бути доступними. У нас щороку зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами у школах. Отримуючи свій документ про освіту, вони мають право розуміти, що там написано. Відтепер така можливість з’явиться».

Важливо, що зазначеною постановою Кабінету Міністрів України вперше передбачено документ єдиного зразка після завершення початкової школи. Поки його не видаватимуть безпосередньо школярам, однак планується, щовсі свідоцтва, зокрема й про отримання початкової освіти, будуть занесені в єдину державну базу (ЄДЕБО). Це полегшить відновлення документів, а також перехід дітей з одного закладу освіти до іншого.

Порядок призначення і виплати державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами і при народженні дитини

Відповідно до Конституції України на законодавчому рівні встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей.

Так, статтею 1Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 №2811-XII(далі— Закон №2811) передбачено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (із змінами та доповненнями від 28.11.2018).

Відповідно до Закону №2811 призначаються, зокрема, такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:

·допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

·допомога при народженні дитини;

·допомога при усиновленні дитини;

·допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

·допомога на дітей одиноким матерям.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об’єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім’ям з дітьми.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

Відповідно статті 7 Закону №2811 право на отримання грошової виплати по вагітності та пологах має кожна вагітна жінка (у тому числі неповнолітня), але розмір допомоги та порядок її отримання безпосередньо залежить від статусу одержувача. Мова йде про те— чи працює жінка, вчиться, є приватним підприємцем, військовослужбовцем або є безробітною.

Підставою для призначення жінкам допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є:

–видана у встановленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка з основного місця роботи (служби, навчання);

–ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації;

–державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні.

Порядок і умови видачі лікувальним закладом листка непрацездатності, який є підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах, визначений в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 №455).

Листок непрацездатності працівник має передати роботодавцю, а у разі роботи за сумісництвом надається копія листка засвідчена підписом та печаткою керівника за основним місцем роботи.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування, що створюється на кожному підприємстві, установі, організації, приймає рішення про призначення допомоги по вагітності та пологах. Детальніше про це в Положенні про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (постанова правління ФССУ від 19.07.2018 №13).

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Жінкам, які працюють, за рахунок коштів Фонду соціального страхування України надається допомога по вагітності та пологах у розмірі 100% середньої заробітної плати за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV.

Застрахованій особі допомога по вагітності та пологах надається у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і не залежить від страхового стажу(особам, які протягом 12місяців перед настанням страхового випадку мають стаж менше 6місяців, розмір допомоги розраховується виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчисленої з двократного розміру мінімальної заробітної плати.

Сума допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість днів фактичного перебування у відпустці. З відповідної допомоги податки та внески не утримуються.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266.

Для надання матеріального забезпечення застрахованій особі на підставі здійснених розрахунків роботодавець заповнює заяву-розрахунок за встановленою формою та передає до відповідного органу соціального страхування. Відповідні кошти Фонд соціального страхування перераховує роботодавцю не пізніше 10робочих днів з дня отримання заяви–розрахунку.

Фінансова допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується відразу за весь період декретної відпустки в найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений на підприємстві для виплати заробітної плати (частина2 статті32 Закону №1105-XIV). У разі порушення терміну сплати декретних працівник може розраховувати на компенсацію (пункт3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати).

Звертаємо увагу на деякі особливості оформлення відпустки по вагітності та пологах під час перебування жінки у відпустці по догляду за дитиною.

Законодавство передбачає, що жінка має право не переривати відпустку по догляду за дитиною віком до 3 років і не виходити на роботу, щоб мати право на виплату допомоги по вагітності та пологах у зв’язку з народженням дитини.

За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (абзац3 частини3 статті25 Закону №1105-XIV). При цьому, відпустка по догляду за новонародженим оформлюється після закінчення відпустки по догляду за старшою дитиною.

Оскільки за період відпустки по вагітності та пологах жінки не отримують заробітну плату, розрахунок виплат до пологів і після пологів проводиться виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання страхового випадку (пункт28 Порядку №1266).

У випадках перебування в лікарні на «збереженні» або у зв’язку з необхідністю лікування патології вагітності видається листок непрацездатності (лікарняний), на підставі якого здійснюється виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, а не допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», розмір виплат з тимчасової непрацездатності залежить від страхового стажу:

–50% середньої зарплати — при страховому стажі до 3 років;

–60% середньої зарплати — при страховому стажі 3-5 років;

–70% середньої зарплати — при страховому стажі 5-8 років;

–100% середньої зарплати — страховий стаж понад 8 років.

Законодавство гарантує право на отримання виплат по вагітності також жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування,зокрема, це:

–жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;

–жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

–аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;

–непрацюючі жінки;

–жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (стаття7 Закону №2811, Порядок №175).

Матеріальна допомога аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти надається у розмірі місячної стипендії.

Виплати по вагітності оформлюються в управлінні соціального захисту на підставі заяви, довідки з лікувально-профілактичного закладу та документів, що підтверджують факт навчання.

Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога при народженні дитини

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною.

Для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

–заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України;

–копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу).

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень(стаття12 Закону №2811).

Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень,решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України(постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751).

Гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів: судова практика

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28.11.2018 у цивільній справі №714/601/18 задоволено позовну заяву вчителя до відділу освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації Чернівецької області, третіх осіб на стороні позивача: районної та обласної організацій Профспілки працівників освіти та науки України про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з рішення суду Позивачка звернулася до суду з даним позовом та в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона працює вчителем початкових класів районного ліцею та є головою первинної профспілкової організації, членом президії районної організації Профспілки працівників освіти і науки України.

Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації їй було винесено догану за невиконання своїх посадових обов’язків (за недодержання педагогічної етики та моралі в присутності учнів). Позивачка вважає, що зазначених в оскаржуваному наказі порушень вона не допускала і тому просить наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення скасувати. Так як вона є головою первинної профспілкової організації та членом президії районної організації Профспілки відповідач повинен був отримати згоду даних профспілкових органів на притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Відповідач цього не зробив, чим порушив вимоги трудового законодавства щодо гарантій для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.

Суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та встановив на підставі наведених у справі доказів, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу членами, якого вони є (ч.2 ст.252 КЗпП України, ч.2 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було дотримано зазначені положення законодавства, які передбачають гарантії для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Судом враховано також пояснення третіх осіб про те, що відповідно до внесених змін до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», які передбачені розділомXII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 05.09.2017, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності та наказу Департаменту освіти та науки Чернівецької ОДА від 31.10.2017 №490, особові справи працівників освіти повинні бути передані до 08.11.2017 директорам закладів освіти і притягнення до дисциплінарної відповідальності належить до їх компетенції, що не було зроблено відповідачем.

Виходячи з цього, накладати дисциплінарне стягнення на працівників закладів освіти не входить до компетенції начальника відділу освіти, молоді та спорту.

Також суд визнав, що відповідно до ст.ст.1177, 1195 ЦКУкраїни позивач має право на відшкодування моральної шкоди, а діями начальника відділу освіти позивачу спричинено моральну шкоду, яку суд оцінив в сумі 3000 гривень.

Державні свята України — календар на 2019 рік

У цьому календарі на 2019 рік ви знайдете 11 державних свят України, які завжди є вихідними.

Дати дев’яти офіційних державних свят є незмінними, лише Великдень і Трійця щороку припадають на різні дні.Вони позначені зірочкою«*».

Через те, що святкові дні, які припадають на вихідні, переносяться, або ж припадають на п’ятницю чи понеділок, українці отримують невеликі канікули.

Державні свята у 2019 році

1 січня– Новий рік

7 січня– Різдво Христове

8 березня– Міжнародний жіночий день

28 квітня*– Великдень

1 травня– День міжнародної солідарності трудящих

9 травня– День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги)

16 червня*– Трійця

28 червня– День Конcтитуції України

24 серпня– День незaлежності України

14 жовтня– День захисника України

25 грудня– Різдво Христове (католицьке)

Як переносяться державні свята у 2019 році, якщо припадають на вихідний

Вихідний 28 квітня,Великдень– нa понеділок 29 квітня.

Виxідний 16 червня,Трійця– нa понедiлок 17 червня.

Вихiдний 24 серпня,День незалежності– нa понеділoк 26 серпня.

Тривалі вихідні у 2019 році

На Новий рік буде три вихідні – 30, 31 грудня та 1 січня.

На Різдво теж – з 5 по 7 січня.

На Міжнародний жіночий день, який випадає на п’ятницю, будемо відпочивати 8, 9 та 10 березня.

На Великдень – з 27 по 29 квітня.

На Трійцю – 15, 16 та 17 червня.

День Конституції – з 28 по 30 червня.

День незалежності – 24, 25 та 26 серпня.

Покрова та День захисника України – з 12 по 14 жовтня.